St-Juste, 52 - 18 декабря 2010 16:53

Ненаписанное письмо.
Нет,не получу я в золотом конверте
С маркой экзотичесой страны
Белый лист с изысканной виньеткой
С морем чувств,изяществом строки.
Не прочту,как Вы меня любили,
Но открыться всё же не смогли.
Как я глупо был беспечен и наивен
И не замечал в глазах слезы.
Я не пожалею о потерянном,
И останусь снова при своих.
Напечатаю задумчиво и медленно
Свой нелепый,невозможный стих:(((
А в PS Вы вдруг укажете:"Я приеду...
Может не одна!"
Что же,милая,как скажете,
Нет у огорчения конца и дна...
На цьому місці недолугий автор падає зі стільчика,приходить до тями,погрожує чорним кнопочкам з літерами і загадково говорить:"Ох ,дограєшся ти в мене клава:)))!"

Неробство і висіння:))) у неті
Субота,день коли жидомасонам лінь навіть зло творить,
Я ,деградуючи брутально, з рання почну от тут висіть.
Десь новинар шукає трупи і трусить негрів землетрус,
А я висю глобальній дупі і над собою сльози лью,
Холоне мерзле сало на столі і кисне горілчаний виріб,
Я ж грію руки посинілі,дописуючи цей непотріб.
Де люди,гадськи души,де життя,чому я ,як потвора
З мезозоя ,ухожу в небуття?Пилинка серед зірочок,
Пір`їнка серед гілочок...Пісчинка у пустелі,що слухає
Забуте "Дорз"(двері) і дивиться у "Віндовз"(вікна):(((
І.Х.2010
Він народжується кожного року,
Щоб померти у наших серцях,
Тож всі люди-то просто цвинтар
В паперових,строкатих вінках.

Незаздрість:(
Красуні зблякли,час до них ворожий,
Не приживеться в їх головах розум,
Скінчаться гроші,нажиті коханням,
Залишиться лише пихате марновірство
У неповторність і "неблагодарность"світу.
Мальоване лице і місце,куди вже не зайдуть туристи.
От і все:(((

• 
• 
•